У 1991 році розпочав роботу в кінному театрі «Запорозькі козаки» в якості художнього керівника.

За довгий період роботи в цьому театрі, майже 20 років, знявся в музичних кліпах і телепроектах. Найбільш відомі з них кліп Руслани «Світанок», рекламний ролик «Козацька розвага», художній фільм «Дума про Тараса Бульбу», музичний фільм «Як козаки…» та телепроекті «Велика різниця». У 2012 році знімався у Андрієнко у фільмі «Іван Сила».

Був ведучим багатьох заходів, а так само провідним членом журі міжнародних фестивалів різного рівня. У 2009 році президентом України було присвоєно звання «Заслужений артист України».

Скільки років ви пропрацювали в Кінному театрі?

— Я почав працювати з 90-го року. Постійно працював в якості художнього керівника з 94-го року.

Тобто, всі постановки та номери за той період – це ваша заслуга?

— Своєю заслугою я б це не назвав, тому що зв’язки між джигітівкою формувалися протягом кількох років існування театру. Спочатку вони були закладені в 90-91 році, тому себе автором усіх цих постановок я назвати не можу. Тим не менше останнім часом відбувалася «отточка» цих номерів я доклав до цього руку. Але не я один, оскільки з людей, які в театрі спочатку, першою людиною є керівник театру – Юрій Капишинский, тренер – Андрій Терещенко.

Як відбиралися майбутні каскадери?

— Не каскадери. Тому, що каскадери – це більш широке поняття. Вони – актори театру. Хоча актори не зовсім звичайні, так як спеціальної освіти у них немає. Це формується з часом: чим довше людина працює, тим більше у нього права називатися актором нашого театру. А початківці молоді люди не можуть називатися акторами, так як вони тільки починають освоювати трюки і брати участь в сценках. Люди до нас потрапляють дуже різні. До нас не потрапляють професійні актори. Колись у нас намагався працювати один з провідних акторів театру ім. Магара, народний артист України — Олександр Олександрович Медведєв. І він, чесно кажучи, не зміг упоратися з нашою специфікою. Хоча, наш театр в Україні стоїть поряд з театрами Лесі Українки, Івана Франка, але професійних акторів у нас немає.

Приходячи до нас в театр, хлопці володіли різними спортивними навичками: це і стрибки в воду, і спортивна гімнастика. І рукопашний бій, бокс, і підводне плавання, і хореографія. Але саме акторами кінного театру «Запорозькi козаки» люди стають тільки з часом. Знову ж таки, це неординарний колектив. На колектив, дивуючись, дивляться провідні актори країни. Багато акторів, які приїжджали подивитися на наші виступи і на кінофестивалі дивувалися тому, що прості хлопці, будучи школярами, студентами просто приходять до нас та стають акторами.

Але ж актори відрізнялися від всіх інших…?

— Звичайно ж, своя специфіка. Актор кінного театру – це спеціальність більше спортивна, з каскадерським напрямком.

Скільки часу йшло на навчання трюкам?

— Ситуації були різні. Іноді через два-три місяці людина виконує те, що не вийде у людей, які до цього були знайомі з верховою їздою. Багато тих, які займалися професійно конкуром або выездкой не можуть без підготовки виконувати трюки. Так як тут включаються зовсім інші розділи мозку та інші групи м’язів. Тому час підготовки дуже різний. Професійний гімнаст, який не може впоратися зі своїм страхом, незважаючи на свою спритність і витривалість не зможе виконати трюки, які з легкістю даються тим, хто зі страхом «на ти».

У нас є хлопець який прийшов до нас у 13 років і просто вчився їздити на коні. Він не настільки фізично розвинений, як професійні спортсмени. Тим не менш у нього повністю був відсутній страх і він досить легко справляється з трюками на конях.

З чого починається підготовка майбутнього артиста?
— Все починається з моральної перевірки, це може виявитися набагато важливіше фізичної підготовки. До нас прийшов молодий чоловік. Дуже сильний фізично (він займався рукопашними видами єдиноборств). Але, на жаль, за сезон він практично не навчився нічому. Сівши на коня, він починав боятися. Тільки по закінчення сезону він, нарешті, один трюк вивчив. А ось інший хлопець у нас за місяць навчився виконувати базові трюки. Протягом сезону він навчився іншим і не поступався провідним артистам театру. Так що з підготовкою все відносно…

Чи є у ваших акторів пенсія, і коли настає пенсійний вік?

— Щодо термінів роботи… У всякому разі, я б хотів померти на такій роботі. Краще ніж таку роботу, я нічого робити не вмію, але на пенсію я не збираюся виходити.

Є такий жарт над глядачами – номер з батогом (стояв з зав’язаними очима людині, обіцяють, що батогом зіб’ють з нього шапку. Насправді, збиває шапку рукою інший актор, але глядач про це не знає).

Бували випадки, коли глядачі не витримували?

— Таких випадків було дуже багато. У людини присутній страх. Це глядачі бачать, що це жарт. Президент міжнародної компанії взагалі відмовився зав’язувати очі. Ледве його умовили, а потім він в інтерв’ю зізнався, що це дійсно було дуже страшно. Хоча з іншого боку, учасники повинні розуміти, що професіонал ніколи не піддасть їх життя і здоров’я на небезпеку.

В яких фільмах знімалися ваші актори?

— Частина хлопців знімалася у фільмі «Вогнем і мечем» у батальних сценах. До речі. У нас в гостях був режисер фільму — Єжи Гофман. Особисто я знімався у фільмі «Кримінальний талант». Крім цього я знімався (дуже люблю це згадувати) з Ігорем Тальковим у «Князі Срібнму». На жаль, фільм так і не вийшов на широкий екран. Так як Талькова вбили. Крім того наші хлопці знімалися у фільмі «Гангстери в океані» з Джоном Траволтою. Виконували каскадерські трюки. А почалася моя «рекламна кар’єра», на щастя, зі зйомок в кліпі Руслани. Я цим дуже пишаюся. Не після того, як Руслана перемогла на «Євробаченні» (це тільки зміцнило мою гордість). Мені дійсно приємно, що я знявся в кліпі на пісню «Світанок».